- напосідливий
- -а, -е, розм.1) Те саме, що настирливий.2) Який напосідається (у 1, 2, 5 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
напосідливий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
напосідливий — ва, ве, Пр. Настирливий, неспокійний … Словник лемківскої говірки
напосідливість — вості, ж., розм. Абстр. ім. до напосідливий … Український тлумачний словник
напосідливо — розм. Присл. до напосідливий … Український тлумачний словник
нав'язливий — 1) (про людей, рідше тварин який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе тощо; перев. про комах який не дає спокою), набридливий, настирливий, настирний, обридливий; невідчепний, невідв язний, у[в ]їдливий,… … Словник синонімів української мови