напосідливий

напосідливий
-а, -е, розм.
1) Те саме, що настирливий.
2) Який напосідається (у 1, 2, 5 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "напосідливий" в других словарях:

  • напосідливий — прикметник розм …   Орфографічний словник української мови

  • напосідливий — ва, ве, Пр. Настирливий, неспокійний …   Словник лемківскої говірки

  • напосідливість — вості, ж., розм. Абстр. ім. до напосідливий …   Український тлумачний словник

  • напосідливо — розм. Присл. до напосідливий …   Український тлумачний словник

  • нав'язливий — 1) (про людей, рідше тварин який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе тощо; перев. про комах який не дає спокою), набридливий, настирливий, настирний, обридливий; невідчепний, невідв язний, у[в ]їдливий,… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»